Словник української мови (1927)/захист
| ◀ захиріти | Словник української мови З захист |
захистити ▶ |
|
За́хист, ту, м. 1) Место, защищенное от ветра; приют, пристанище. Да як же мені зійти з сього села? Де мені знайти той захист? Г. Барв. 394. Гори, що роблять кораблям захист од бурі. Дещо. 69. Нема чоловікові захисту на широкому степу. Стор. МПр. 2. *Щоб могли знайти захист перед жарою. Лепкий. 2) Защита, покровительство. Посередник… повинен бути захистом для крепаків, боронити їх. О. 1862. IX. 125. Ум. За́хисток, за́хисто́чок.