Словник української мови (1927)/заутеріти
| ◀ заупиняти | Словник української мови З заутеріти |
заухати ▶ |
|
Заутері́ти, рі́є, гл. безл. Рассвесть. Так вже заутеріло, як ми увійшли у хату. Любеч.
| ◀ заупиняти | Словник української мови Борис Грінченко З заутеріти |
заухати ▶ |
|
Словник української мови — З
заутеріти
Борис Грінченко
1927
Заутері́ти, рі́є, гл. безл. Рассвесть. Так вже заутеріло, як ми увійшли у хату. Любеч.