Словник української мови (1927)/затірка
| ◀ затір | Словник української мови З затірка |
затіснити ▶ |
|
За́тірка, ки, ж. 1) Род мучного кушанья: мелкие шарики из теста, варимые в воде или молоке. Чуб. VII. 440. Маркев. 153. М'яка була затірка, била мене матінка. Лавр. 25. 2) Да́ти за́тірки. Задать трепки. Я тобі дам затірки! Попадешся ти в мої лещата! О. 1861. XI. Кух. 20.