Словник української мови (1927)/затіпуватися

by Борис Грінченко

◀ затіпувати

Словник української мови Борис Грінченко З затіпуватися

затір ▶

Київ: Горно, 1927

Заті́пуватися, пуюся, єшся, сов. в. заті́патися, паюся, єшся, гл. Затрепетать, задрожать. Губа затіпалася. У Пороха руки затіпались. Мир. ХРВ. 180. Серце затіпалось, немов хто доторкнувся до його. Мир. ХРВ. 5. Затіпалось розшматоване тіло Речі Посполитої, як тіпається индик після того, як голова одрубана. Мир. ХРВ. 91.