Словник української мови (1927)/затікати
| ◀ затіватися | Словник української мови З затікати |
затінення ▶ |
|
Затіка́ти, ка́ю, єш, сов. в. затекти́, течу́, че́ш, гл. Затекать, затечь. Дайте йому молотить з тієї скирти, що затекла. Стор. I. 19.
| ◀ затіватися | Словник української мови Борис Грінченко З затікати |
затінення ▶ |
|
Словник української мови — З
затікати
Борис Грінченко
1927
Затіка́ти, ка́ю, єш, сов. в. затекти́, течу́, че́ш, гл. Затекать, затечь. Дайте йому молотить з тієї скирти, що затекла. Стор. I. 19.