Словник української мови (1927)/затьохкати

by Борис Грінченко

◀ затьорач

Словник української мови Борис Грінченко З затьохкати

затюкати ▶

Київ: Горно, 1927

Затьо́хкати, каю, єш, гл. 1) Запеть (о соловье). Затьохкав у садку соловейко. 2) Забиться (о сердце). Серце затьохкало, як не вискоче. О. 1862. X. 12.