Словник української мови (1927)/затушкати
◀ затурчати | Словник української мови З затушкати |
затушковувати ▶ |
|
Затушко́вувати, ко́вую, єш, сов. в. зату́шкати, каю, єш и затушкува́ти, ку́ю, єш, гл. 1) Закутывать, закутать, закрывать, закрыть со всех сторон. Кв. III. 177. Навіщо ти хату заштурмовуєш, затушковуєш? Константиногр. у. 2) Приправить, прибавить для вкуса. Юшку салом затушкую. Г. Барв. 356. *3) Затирать, уничтожать слелы.