Словник української мови (1927)/затурготіти
| ◀ затурбуватися | Словник української мови З затурготіти |
затурканий ▶ |
|
Затурготі́ти, чу́, ти́ш, гл. Застучать. Частенько було уночі затурготить у віконце. Стор. I. 207.
| ◀ затурбуватися | Словник української мови Борис Грінченко З затурготіти |
затурканий ▶ |
|
Словник української мови — З
затурготіти
Борис Грінченко
1927
Затурготі́ти, чу́, ти́ш, гл. Застучать. Частенько було уночі затурготить у віконце. Стор. I. 207.