Словник української мови (1927)/затупотіти
| ◀ затуплюватися | Словник української мови З затупотіти |
затурбований ▶ |
|
Затупоті́ти, чу́, ти́ш, гл. 1) Затопать. 2) Застучать копытами. Коли так одного вечора затупотіло в дворі; вибігла стара, а Данило коня прив'язує. МВ.