Словник української мови (1927)/затужавілий
| ◀ затугнути | Словник української мови З затужавілий |
затужавіння ▶ |
|
Затужа́вілий, а, е. Загустелый, затверделый, уплотнившийся. *Дощу й сліду вже немає, а земля така затужавіла, що дорога аж вилискує. Пир. у., Конон.