Словник української мови (1927)/затугавіти

Затуга́віти, вію, єш и затугну́ти, гну, неш, гл. Загустеть, затвердеть; уплотниться. Болото затугавіло, що й ноги не витягнеш. Каменец. у. Трохи хай глина затугне, тоді можна ще замазать. Канев. у. См. Затужа́віти.