Словник української мови (1927)/затріпотіти

by Борис Грінченко

◀ затріпотатися

Словник української мови Борис Грінченко З затріпотіти

затріскотіти ▶

Київ: Горно, 1927

Затріпоті́ти, почу́, чеш, гл. Затрепетать. Стор. II. 172. Вона як жар почервоніє і затріпотить. Стор. МПр. 33. Квіточки затріпотіли. Г. Барв. 219.