Словник української мови (1927)/затомлюватий
◀ затомлювати | Словник української мови З затомлюватий |
затомуватий ▶ |
|
Зато́млюватий *и зато́муватий, а, е. О гребешке: с толстыми зубцами, не проходящими в волоса. Затомлюватий гребінець. Константиногр. у. *Затомувата сокира. Харьк. г.