Словник української мови (1927)/затолочити
| ◀ затокотіти | Словник української мови З затолочити |
затолочувати ▶ |
|
Затоло́чувати, чую, єш, сов. в. затоло́чити, чу, чиш, гл. Затаптывать, затоптать.
| ◀ затокотіти | Словник української мови Борис Грінченко З затолочити |
затолочувати ▶ |
|
Словник української мови — З
затолочити
Борис Грінченко
1927
Затоло́чувати, чую, єш, сов. в. затоло́чити, чу, чиш, гл. Затаптывать, затоптать.