Словник української мови (1927)/затемнити
| ◀ затемнення | Словник української мови З затемнити |
затемніти ▶ |
|
Затемня́ти, ня́ю, єш, сов. в. зате́мни́ти, ню́, ни́ш, гл. Затемнять, затемнить. Та хмара надулась і річ таку веде: «що вже мені се сонце надоїло!.. Я здужаю його собою затемнить. Греб. 367. Хто ти такий, що хочеш затемнити небесний суд словами без науки? К. Іов. 84.