Словник української мови (1927)/затверділий
| ◀ затверджувати | Словник української мови З затверділий |
затвердіти ▶ |
|
Затверді́лий, а, е. Загрубелый, затвердевший. Серце бо їх затверділе. Єв. Мр. VI. 52.
| ◀ затверджувати | Словник української мови Борис Грінченко З затверділий |
затвердіти ▶ |
|
Словник української мови — З
затверділий
Борис Грінченко
1927
Затверді́лий, а, е. Загрубелый, затвердевший. Серце бо їх затверділе. Єв. Мр. VI. 52.