Словник української мови (1927)/затарасувати
| ◀ затарабанити | Словник української мови З затарасувати |
затарасуватися ▶ |
|
Затарасува́ти, су́ю, єш, гл. 1) Завалить хворостом (топь). 2) Преградить (путь). В болоті загрузла і заднім путь затарасувала.
| ◀ затарабанити | Словник української мови Борис Грінченко З затарасувати |
затарасуватися ▶ |
|
Словник української мови — З
затарасувати
Борис Грінченко
1927
Затарасува́ти, су́ю, єш, гл. 1) Завалить хворостом (топь). 2) Преградить (путь). В болоті загрузла і заднім путь затарасувала.