Словник української мови (1927)/засяяти
◀ засяти | Словник української мови З засяяти |
затаїти ▶ |
|
Зася́яти, ся́ю, єш, гл. = Зася́ти. Засяяли шаблі, як сонце з хмари. Чуб. III. 278.
◀ засяти | Словник української мови Борис Грінченко З засяяти |
затаїти ▶ |
|
Словник української мови — З
засяяти
Борис Грінченко
1927
Зася́яти, ся́ю, єш, гл. = Зася́ти. Засяяли шаблі, як сонце з хмари. Чуб. III. 278.