Словник української мови (1927)/застум
| ◀ застукотіти | Словник української мови З застум |
заступ ▶ |
|
За́стум, ма, м. Укромное место, пустынное, глухое место. Сховалась ти на відпочинок, як лебідь в тихі застуми води. К. ПС. 130. І засвітився світ по застумах московських. К. Дз. 15. Чи не сором тобі покидати нас і по застумах цього ліса блукати без нас? Нп.