Словник української мови (1927)/застувати
◀ застування | Словник української мови З застувати |
застугоніти ▶ |
|
За́стувати, тую, єш, гл. Заслонять свет, застить. Ном. № 12740. *Не застуй мені світу. Пир. у., Конон.
◀ застування | Словник української мови Борис Грінченко З застувати |
застугоніти ▶ |
|
Словник української мови — З
застувати
Борис Грінченко
1927
За́стувати, тую, єш, гл. Заслонять свет, застить. Ном. № 12740. *Не застуй мені світу. Пир. у., Конон.