Словник української мови (1927)/застряглий
| ◀ застрявати | Словник української мови З застряглий |
застрягнути ▶ |
|
*Застря́глий, а, е. Застрявший, завязнувший. Сл. Нік. А після довго чув ще у зморшках обличчя чужий застряглий погляд. Коцюб.
| ◀ застрявати | Словник української мови Борис Грінченко З застряглий |
застрягнути ▶ |
|
Словник української мови — З
застряглий
Борис Грінченко
1927
*Застря́глий, а, е. Застрявший, завязнувший. Сл. Нік. А після довго чув ще у зморшках обличчя чужий застряглий погляд. Коцюб.