Словник української мови (1927)/засмічувати
◀ засмічення | Словник української мови З засмічувати |
засмішити ▶ |
|
Засмі́чувати, чую, єш, сов. в. засміти́ти, чу́, тиш, гл. Засорять, засорить.
◀ засмічення | Словник української мови Борис Грінченко З засмічувати |
засмішити ▶ |
|
Словник української мови — З
засмічувати
Борис Грінченко
1927
Засмі́чувати, чую, єш, сов. в. засміти́ти, чу́, тиш, гл. Засорять, засорить.