Словник української мови (1927)/засльожувати
| ◀ заслухуватися | Словник української мови З засльожувати |
засльозити ▶ |
|
Засльо́жувати, жую, єш, сов. в. засльози́ти, жу́, зи́ш, гл. 1) Обмочить слезами. Засльозив подушку. 2) Прослезиться. *3) Начать течь, показываться (о воде). Копали в нас тут кирницю; прокопали так з на сяжень — вода 'й засльозила. Звен. у., с. Пальчик. Ефр.