Словник української мови (1927)/засиджувати

Заси́джувати, джую, єш, сов. в. заси́діти, джу́, диш́, гл. 1) Просиживать, просидеть. Гість лави не засидить, ліжка не залежить. Ном. № 11939. 2) Насидеть. Засиджене яйце. *3) Заси́джувати вечера́. Начинать работать по вечерам при огне. Сл. Яворн.