Словник української мови (1927)/заселенний
| ◀ засвяткувати | Словник української мови З заселенний |
заселити ▶ |
|
*Засе́ленний, а, е. 1) Населенный. Сл. Нік. 2) Занятый людьми (или могилами). Нашого цвинтаря буде десятин з вісім, і вже він заселений на цілу половину. Крим.