Словник української мови (1927)/засвербіти
◀ засвашкувати | Словник української мови З засвербіти |
засвистати ▶ |
|
Засвербі́ти, би́ть, гл. безл. Зазудить, зачесаться. Венери серце засвербіло од жалю, що Еней стогнав. Котл. Ен. VI. 73.
◀ засвашкувати | Словник української мови Борис Грінченко З засвербіти |
засвистати ▶ |
|
Словник української мови — З
засвербіти
Борис Грінченко
1927
Засвербі́ти, би́ть, гл. безл. Зазудить, зачесаться. Венери серце засвербіло од жалю, що Еней стогнав. Котл. Ен. VI. 73.