Словник української мови (1927)/зарікання
◀ заріканий | Словник української мови З зарікання |
зарікати ▶ |
|
Заріка́ння, ня, с. Зарок. Не вважаючи на своє зарікання, він мусив після вечері знов танцювати. Левиц. Пов. 56.
◀ заріканий | Словник української мови Борис Грінченко З зарікання |
зарікати ▶ |
|
Словник української мови — З
зарікання
Борис Грінченко
1927
Заріка́ння, ня, с. Зарок. Не вважаючи на своє зарікання, він мусив після вечері знов танцювати. Левиц. Пов. 56.