Словник української мови (1927)/зарізати
| ◀ зарізака | Словник української мови З зарізати |
зарізатися ▶ |
|
Заріза́ти, жу, жеш, гл. 1) Зарезать. Хоч заріж, то не хоче. Ном. № 2636. *2) Нарезать, сделать нарез. Зміряв купу бураків, тай зарізав на палиці маленького карбика. Крим.