Словник української мови (1927)/зарівнувати
| ◀ зарівно | Словник української мови З зарівнувати |
зарівнювати ▶ |
|
*Зарівнува́ти, ну́ю, єш, гл. Почувствовать ревность, приревновать. Пан узяв її за наймичку, але пані зарівнувала, і вона одійшла. Крим.
| ◀ зарівно | Словник української мови Борис Грінченко З зарівнувати |
зарівнювати ▶ |
|
Словник української мови — З
зарівнувати
Борис Грінченко
1927
*Зарівнува́ти, ну́ю, єш, гл. Почувствовать ревность, приревновать. Пан узяв її за наймичку, але пані зарівнувала, і вона одійшла. Крим.