Словник української мови (1927)/зарібниця
| ◀ зарібник | Словник української мови З зарібниця |
зарібок ▶ |
|
Зарі́бниця, ці, ж. Женщина, живущая заработками, работница. Желех.
| ◀ зарібник | Словник української мови Борис Грінченко З зарібниця |
зарібок ▶ |
|
Словник української мови — З
зарібниця
Борис Грінченко
1927
Зарі́бниця, ці, ж. Женщина, живущая заработками, работница. Желех.