Словник української мови (1927)/зарятовувати
| ◀ зарясніти | Словник української мови З зарятовувати |
зарятовуватися ▶ |
|
Зарято́вувати, вую, єш, сов. в. зарятува́ти, ту́ю, єш, гл. Помогать, помочь, давать, дать помощь в беде, поддержать. Спасибі тобі… шо це ти мене послухав та зарятував. Мнж. 142. Грішми зарятуйте на подушне. О. 1862. IX. 7. Всякого зарятовували, чим хто побідкається. ЗОЮР. II. 285. І сам голоду й холоду не знає, бо й його люде зарятовували, як чим треба. Г. Барв. 137.