Словник української мови (1927)/заряджувати

by Борис Грінченко

◀ заряд

Словник української мови Борис Грінченко З заряджувати

зарядити ▶

Київ: Горно, 1927

Заря́джувати, джую, єш, сов. в. заряди́ти, джу́, диш, гл. 1) Преимущ. сов. в. Управлять, заведывать. 2) Приправлять, приправить, сдобрить (кушанье, напр., сметаной). Желех. Вх. Зн. 20. 3) — бра́гу. Заваривать, заварить брагу. Брагу зараз зарядили. Мкр. Н. 20. См. Заряжа́ти.