Словник української мови (1927)/зарюмати
◀ заручник | Словник української мови З зарюмати |
зарюмсати ▶ |
|
Зарю́мати, маю, єш, гл. = Зару́мати. Сама сіла задумала, карі очі зарюмала. Мет. 75.
◀ заручник | Словник української мови Борис Грінченко З зарюмати |
зарюмсати ▶ |
|
Словник української мови — З
зарюмати
Борис Грінченко
1927
Зарю́мати, маю, єш, гл. = Зару́мати. Сама сіла задумала, карі очі зарюмала. Мет. 75.