Словник української мови (1927)/зарукований
◀ зарукавчик | Словник української мови З зарукований |
зарумати ▶ |
|
Зарукова́ний, а, е. Обрученный. Черкай, милий, черкай до білого рана: я к тобі не вийду, бо'м зарукована. Гол. II. 234.
◀ зарукавчик | Словник української мови Борис Грінченко З зарукований |
зарумати ▶ |
|
Словник української мови — З
зарукований
Борис Грінченко
1927
Зарукова́ний, а, е. Обрученный. Черкай, милий, черкай до білого рана: я к тобі не вийду, бо'м зарукована. Гол. II. 234.