Словник української мови (1927)/зарозумілий
| ◀ зарожений | Словник української мови З зарозумілий |
зароїтись ▶ |
|
*Зарозумі́лий, а, е. Самоуверенный, самонадеянный, заносчивый. Сл. Нік.
| ◀ зарожений | Словник української мови Борис Грінченко З зарозумілий |
зароїтись ▶ |
|
Словник української мови — З
зарозумілий
Борис Грінченко
1927
*Зарозумі́лий, а, е. Самоуверенный, самонадеянный, заносчивый. Сл. Нік.