Словник української мови (1927)/заробітчанин
| ◀ заробітошно | Словник української мови З заробітчанин |
заробленина ▶ |
|
Заробітча́нин, на, м. Работник, идущий на заработки, *занимающийся отхожим промыслом. Мир. ХРВ. 68.
| ◀ заробітошно | Словник української мови Борис Грінченко З заробітчанин |
заробленина ▶ |
|
Словник української мови — З
заробітчанин
Борис Грінченко
1927
Заробітча́нин, на, м. Работник, идущий на заработки, *занимающийся отхожим промыслом. Мир. ХРВ. 68.