Словник української мови (1927)/зароботящий
| ◀ заробок | Словник української мови З зароботящий |
зароганити ▶ |
|
Зароботя́щий, а, е. Могущий хорошо зарабатывать, имеющий хорошие заработки. Найшовсь чоловік у прийми. Люде кажуть — добрий і зароботящий: і тесля, й столяр, і чоботарь, — до всього здатний. Г. Барв. 264.