Словник української мови (1927)/зарепетувати
| ◀ заректи | Словник української мови З зарепетувати |
зарепотіти ▶ |
|
Зарепетува́ти, ту́ю, єш, гл. Закричать, загорланить. Зарепетувала не своїм голосом Зося. Левиц. I. 365.
| ◀ заректи | Словник української мови Борис Грінченко З зарепетувати |
зарепотіти ▶ |
|
Словник української мови — З
зарепетувати
Борис Грінченко
1927
Зарепетува́ти, ту́ю, єш, гл. Закричать, загорланить. Зарепетувала не своїм голосом Зося. Левиц. I. 365.