Словник української мови (1927)/зараз
| ◀ заражуватися | Словник української мови З зараз |
зараза ▶ |
|
За́раз, нар. Сейчас, немедленно. Зараз не вішають, а поперед розсудять. Ном. № 7445. Чи так, то й так, каже він, та зараз до хвоста. Рудч. Ск. I. 1. Скажи, що зараз прийду. Харьк. Зараз Івана зв'язали, вивели його в чисте поле. Чуб. V. 930.