Словник української мови (1927)/запіячити
◀ запіяти | Словник української мови З запіячити |
запко ▶ |
|
Запія́чити, чу, чиш, гл. Запить, запьянствовать. Я не загуляю, не запіячу, не засплюсь. Г. Барв. 193.
◀ запіяти | Словник української мови Борис Грінченко З запіячити |
запко ▶ |
|
Словник української мови — З
запіячити
Борис Грінченко
1927
Запія́чити, чу, чиш, гл. Запить, запьянствовать. Я не загуляю, не запіячу, не засплюсь. Г. Барв. 193.