Словник української мови (1927)/запілля

by Борис Грінченко

◀ запілка

Словник української мови Борис Грінченко З запілля

запілок ▶

Київ: Горно, 1927

Запі́лля, ля, с. 1) Полы. Тернові вітки в запілля рубайте, мені признаку покидайте. Макс. (1849). 21. *2) Тыл. Сл. Нік. *3) Отгороженное место в сарае или хи́жі, где стоит закром. Желех.