Словник української мови (1927)/запчихати
| ◀ запхикати | Словник української мови З запчихати |
зап'яний ▶ |
|
*Запчи́хати, хаю, єш, гл. Зачихать, начать чихать. Понюхав табаки, та як запчихає! Умань. Ефр.
| ◀ запхикати | Словник української мови Борис Грінченко З запчихати |
зап'яний ▶ |
|
Словник української мови — З
запчихати
Борис Грінченко
1927
*Запчи́хати, хаю, єш, гл. Зачихать, начать чихать. Понюхав табаки, та як запчихає! Умань. Ефр.