Словник української мови (1927)/запузатіти
| ◀ запсувати | Словник української мови З запузатіти |
запукати ▶ |
|
Запуза́тіти, тію, єш, гл. 1) Отростить брюшко. Скілько не їж, то не забагатієш, а запузатієш. Мнж. 165. 2) Забеременеть.
| ◀ запсувати | Словник української мови Борис Грінченко З запузатіти |
запукати ▶ |
|
Словник української мови — З
запузатіти
Борис Грінченко
1927
Запуза́тіти, тію, єш, гл. 1) Отростить брюшко. Скілько не їж, то не забагатієш, а запузатієш. Мнж. 165. 2) Забеременеть.