Словник української мови (1927)/запропащати
| ◀ запропастити | Словник української мови З запропащати |
запропонований ▶ |
|
Запропаща́ти, ща́ю, єш, сов. в. запропасти́ти, щу́, сти́ш, гл. *1) Запропащать, запропастить. *2) Губить, загубить. За твоєю головою запропастила свій вік молодою. Ном. № 9147.