Словник української мови (1927)/запропадатися
| ◀ запропадати | Словник української мови З запропадатися |
запропале ▶ |
|
Запропада́тися, да́юся, єшся, сов. в. запропа́стися, паду́ся, де́шся, гл. Пропадать, пропасть. Вх. Лем. 416.
| ◀ запропадати | Словник української мови Борис Грінченко З запропадатися |
запропале ▶ |
|
Словник української мови — З
запропадатися
Борис Грінченко
1927
Запропада́тися, да́юся, єшся, сов. в. запропа́стися, паду́ся, де́шся, гл. Пропадать, пропасть. Вх. Лем. 416.