Словник української мови (1927)/заприндитися
| ◀ запримічати | Словник української мови З заприндитися |
заприскати ▶ |
|
Запри́ндитися, джуся, дишся, гл. Заприхотничать, *закапризничать.
| ◀ запримічати | Словник української мови Борис Грінченко З заприндитися |
заприскати ▶ |
|
Словник української мови — З
заприндитися
Борис Грінченко
1927
Запри́ндитися, джуся, дишся, гл. Заприхотничать, *закапризничать.