Словник української мови (1927)/запрацьовувати
| ◀ запранцюватіти | Словник української мови З запрацьовувати |
запрелютий ▶ |
|
Запрацьо́вувати, вую, єш, сов. в. запрацюва́ти, цю́ю, єш, гл. Зарабатывать, заработать, приобретать, приобресть трудом. Все, думаю, що небудь запрацюю собі. Роботи не боюсь. МВ. I. 24. Я запрацювала корову. НВолын. у.