Словник української мови (1927)/заправлятися
◀ заправляти | Словник української мови З заправлятися |
запрагатися ▶ |
|
Заправля́тися, ля́юся, єшся, сов. в. запра́витися, влюся, вишся, гл. 1) Приправляться, приправиться (о кушанье). Заправля́тися хрі́ном. Шутливо: есть хрен с квасом и постным маслом в первый день великого поста. Маркев. 164. *2) — на ко́го. Приготовляться, приготовиться. Це заправляники, бо тільки-но заправляються на бурсаків. Умань. Ефр.