Словник української мови (1927)/заправити
| ◀ заправжній | Словник української мови З заправити |
заправка ▶ |
|
Запра́вити, ся. См. Заправля́ти, ся.
| ◀ заправжній | Словник української мови Борис Грінченко З заправити |
заправка ▶ |
|
Словник української мови — З
заправити
Борис Грінченко
1927
Запра́вити, ся. См. Заправля́ти, ся.