Словник української мови (1927)/запосідати
| ◀ запорядок | Словник української мови З запосідати |
запосудити ▶ |
|
Запосіда́ти, да́ю, єш, сов. в. запосі́сти, ся́ду, деш, гл. Завладевать, завладеть, занять. Молодий богослов запосів парахвію, що митрополіт зоставив за моєю дочкою. Рк. Левиц.